З приходом довгоочікуваного тепла починається активний вихід жителів краю на відпочинок у приміські зони, на присадибні ділянки, до лісу, на полювання, риболовлю та інше. Враховуючи, що на квітень-травень припадає весняний пік сезонної активності кліщів, збільшуються і ризики для здоров’я людей, адже кліщі є основними переносниками збудників ряду вірусних, рикетсійних, бактеріальних, паразитарних захворювань, в тому числі хвороби Лайма.
Кліщі – сезонні, тимчасові ектопаразити, активні з ранньої весни і до пізньої осені, з настанням холодів впадають в стан тимчасової діапаузи. Початок сезонної активності пасовищних кліщів припадає на початок квітня, в гірській зоні активність відмічається на 3-4 тижні пізніше звичайних термінів. Весняний пік припадає на 2-3 декаду травня, а в деяких місцях гірської зони – на середину червня і пізніше. За результатами моніторингових досліджень у 2017 році, інфікованість збудниками хвороби Лайма була виявлена у 8,7% досліджених кліщів.
Хвороба Лайма або іксодовий кліщовий бореліоз – трансмісивне, природно-осередкове особливо небезпечне захворювання, що характеризується ураженням шкіри, суглобів, нервової системи, серця, при відсутності лікування приймає хронічний, рецидивуючий перебіг. Збудником захворювання є мікроорганізми – борелії. Особливе занепокоєння викликає великий відсоток пізніх уражень різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що призводить до хронічних проявів, довготривалої непрацездатності, інвалідизації, а подекуди – і до летальних випадків.
Випадки кліщового бореліозу реєструються практично в усіх природно-кліматичних зонах Закарпатської області. Їх кількість серед жителів краю щорічно збільшується. Основна частина хворих виявляється з квітня по жовтень – під час піку сезонної активності кліщів відповідно відмічається підйом рівня захворюваності серед людей. В той же час, поодинокі випадки хвороби Лайма діагностуються і в зимово-весняний період року. У 2017 році в області було зареєстровано 30 випадків хвороби Лайма у людей.
Кліщі підстерігають «донора»-людину на кущах, високій траві, відчувають запах людини або тварини за 10-15 м і на цей запах можуть сповзатись. Тому уздовж стежин, у місцях випасу худоби їх завжди більше, ніж у глибині лісу, а в затінку – більше, ніж на сонці. Кліщ присмоктується не відразу, він лазить по тілу людини, причому тільки знизу до верху, шукає тонку, ніжну шкіру (за вухом, під молочними залозами, на шиї, в пахвових ділянках). Укус кліща людина не відчуває, тому що в ранку він вприскує рідину, яка має знеболювальні властивості. Кліщ, який присмоктався, може втриматися на тілі людини більше 10 днів, тіло кліща збільшується і може досягати розмірів насіння гороху, квасолі, боба.
Необхідно зазначити, що при відвідуванні лісо-паркових зон під час відпочинку людина має буди одягнена належним чином (сорочка з щільно прилягаючими манжетами, заправлена у штани, штани заправлені у шкарпетки, туго пов’язана косинка) для запобігання присмоктування кліща, повинна періодично оглядати свій одяг і тіло, знімаючи кліщів, не даючи їм переповзати на голі ділянки тіла. В літніх таборах відпочинку, які знаходяться поблизу лісу, повинні проводитися огляди дітей два рази на день – перед денним сном і ввечері, а також після кожного походу в ліс, на територіях оздоровчих закладів необхідно скошувати траву по узбіччях лісових стежок і доріг. В житлові будівлі і приміщення кліщів приносять з квітами, гілками рослин, ягодами, грибами, спецодягом, можуть заноситись у дім на домашніх тваринах. Тоді можливе зараження (через укус кліща) маленьких дітей і людей похилого віку, які навіть не перебували на природі.
Що робити після укусу кліща?
Для видалення кліща необхідно запам’ятати декілька порад.
1. Видалити кліща найкраще зможе фахівець у хірургічному кабінеті або травматологічному пункті. Для самостійного видалення скористайтесь одним із наведених способів:
а) захопіть кліща пінцетом або пальцями рук, обгорнувши серветкою (марлею), якомога ближче до ротового апарату, і обережними, легкими рухами, розгойдуючи з боку в бік, витягніть із шкіри;
б) міцну, не дуже тонку нитку (найкраще бавовняну) зав’язують у вузол, якомога ближче до голівки кліща, і, розтягнувши кінці нитки в боки, витягують, підтягуючи його вверх. Різкі рухи недопустимі.
В обох випадках місце присмоктування кліща обробляють спиртовим розчином йоду або зеленки. Якщо при видаленні кліща відірвалась його голівка, яка зазвичай лишається в шкірі і має вигляд чорної цятки, місце присмоктування старанно протирають спиртом і голівку видаляють стерильною голкою.
2. Видалення кліща слід проводити обережно, не стискаючи надмірно пінцетом або пальцями рук його тіло, оскільки при цьому можливо вичавлювання вмісту кліща разом із збудником інфекції у ранку. Важливо також не розірвати кліща при його видаленні, голівка, що лишається в шкірі, може спричинити запалення і нагноєння. Не варто наносити на кліща масляні розчини або мазеві пов’язки. Кліщ при цьому може задихнутися і мертвим залишитися у шкірі, що значно ускладнить його наступне видалення.
3. У будь-якому випадку, після зняття з себе кліща, що присмоктався, зверніться до лікаря-інфекціоніста. Ризик інфікування людей залежить від того, наскільки часто інфіковані кліщі зустрічаються в даній місцевості та скільки часу кліщ перебував на тілі людини. При необхідності, лікування має обов’язково відбуватися під контролем лікаря. Недбале ставлення до свого здоров’я може призвести до втрати працездатності або інвалідності.
Лабораторна діагностика інфекцій, які передаються кліщами
На сьогодні лабораторією особливо небезпечних інфекцій Державної установи «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводиться дослідження клінічного матеріалу від людей та кліщів на виявлення ДНК збудників іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма) молекулярно-генетичним методом (ПЛР).
З метою раннього та повного виявлення хворих на іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма), пропонуємо направляти клінічний матеріал від хворих або осіб з підозрою на захворювання (кров, сироватку крові), відібраний в лікувальному закладі, для виявлення ДНК вказаних збудників, а також сироватки крові хворих для виявлення антитіл до збудників бореліозу (хвороби Лайма) методом ІФА в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Закарпатський ОЛЦ МОЗ України».
Виявлення ДНК методом ПЛР збудників хвороби Лайма можливо проводити також при дослідженні знятих з людини кліщів.
Вартість одного дослідження методом ПЛР – 132,82 грн., визначення антитіл IgM та IgG методом ІФА – 94,54 грн.
